КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від __ ___________ 2008 р. № ______
Київ
Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів
господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності
в туристичній сфері та періодичності здійснення нагляду
(контролю) за якістю наданих туристичних послуг
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності в туристичній сфері та періодичності здійснення нагляду (контролю) за якістю наданих туристичних послуг, що додається.
Прем’єр - міністр України Ю.Тимошенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від __ ________ 2008 р. № _______
КРИТЕРІЇ
розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності в туристичній сфері та періодичності здійснення нагляду (контролю) за якістю наданих туристичних послуг
1. Критерії розподілу суб’єктів господарювання (суб’єкти туристичної діяльності) за ступенем ризику їх господарської діяльності в туристичній сфері встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику від наданих туристичних послуг такими суб’єктами для забезпечення прав і законних інтересів, безпеки життя і здоров’я громадян – споживачів туристичних послуг.
2. За критеріями залежно від імовірності виникнення негативних наслідків суб’єкти туристичної діяльності поділяються за високим, середнім та незначним ступенем ризику.
Відповідно до ступеня ризику визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами органу ліцензування туроператорської, турагентської діяльності.
3. До критеріїв належать:
можливість виникнення обставин, пов’язаних з необхідністю покриття витрат туриста з його повернення в місце постійного проживання (перебування);
відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором;
страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок (медичне та від нещасного випадку);
кількість споживачів туристичних послуг (в’їзний, виїзний, внутрішній туризм);
аналіз причин та наслідків, які виникли внаслідок порушення суб’єктом господарювання, що має відповідну ліцензію, норм діючого законодавства у сфері туризму;
рівень кваліфікації персоналу суб’єкта господарювання, що має відповідну ліцензію, та надає відповідні послуги;
платежі до бюджету;
давність перебування суб’єкта туристичної діяльності на ринку туристичних послуг.
4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності для забезпечення прав і законних інтересів, безпеки життя і здоров’я громадян – споживачів туристичних послуг належать:
юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
5. До суб’єктів господарювання з середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності для забезпечення прав і законних інтересів, безпеки життя і здоров’я громадян – споживачів туристичних послуг належать:
юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику від провадження господарської діяльності для забезпечення прав і законних інтересів, безпеки життя і здоров’я громадян – споживачів туристичних послуг належать:
інші суб’єкти туристичної діяльності відповідно до Закону України «Про туризм».
7. Заходи державного нагляду (контролю) у туристичній сфері здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику – один раз на рік;
з середнім ступенем ризику – один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - один раз на п’ять років. |