ДАРТ ініціює Всеукраїнський аудит туристичної галузі
Протягом 30 років туризм в Україні розвивався хаотично і не був об’єднаний в єдину систему. Наразі у держави немає повного розуміння, скільки в країні є готелів, скільки є історичних та архітектурних пам’яток і в якому вони стані. Саме тому ДАРТ розпочав оцінку системи туристичної галузі.
Про це заявила Мар’яна Олеськів, Голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ), під час пресконференції, що відбулась 2 лютого 2022 року у приміщенні Національного інформагентства «Укрінформ».
«Україна – велика держава. Відразу вивчити увесь її туристичний ресурс є складним завданням, тому аудит ми почали з того, що проаналізували регіони з точки зору їхньої туристичної привабливості. Ми розуміємо, що такі міста, як Одеса, Київ, Львів є цікавими для туристів, але, якщо ми хочемо, щоб мандрівники затримувалися у нас в країні довше і залишали більше коштів, маємо їм запропонувати щось більше – макродистинації», – підкреслила Мар’яна Олеськів.
ДАРТ сьогодні працює над тим, щоб стимулювати туриста, який приїде до якоїсь однієї локації, подорожувати по всьому регіону. Саме тому команда Агентства проаналізувала всі області і визначила з-поміж них пріоритетні. Згідно з дослідженнями, проведеними у 2021 році, найбільший потенціал в цьому плані мають південні, західні області та центральна частина країни.
«Наша мета – збільшити, з одного боку, відсоток іноземних туристів, які приїздять до України з метою відпочинку, а з іншого – спонукати самих українців більше подорожувати власною країною», – підкреслила оічльниця ДАРТ.
У межах президентської програми «Велике будівництво» на 2022-2024 роки заплановано побудувати 15 тис км доріг та 810 мостів, Укрзалізниця запустить 10 нових поїздів Інтерсіті+ та побудує 500 нових спальних вагонів, Національний авіаперевізник Ukrainian National Airlines запустить перший рейс, буде модернізовано 8 аеропортів та 2 збудовано.
У межах цієї програми ДАРТ запланував модернізацію та розвиток Національних природних парків (НПП «Святі Гори», НПП «Подільські Товтри», НПП «Карпатський», Карпатський біосферний заповідник, НПП «Голосіївський».
Євгенія Кравчук, Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, розповіла про деталі нової редакції проєкту Закону "Про туризм", який планують вже цього року винести на голосування у Парламенті.
«Насамперед мова про те, щоб змінити підхід до розуміння політики у сфері туризму. Замість хаотичних спроб відповідати на точкові виклики, з’явиться стратегічне планування. Наприклад, кожні 7 років буде затверджуватись «Стратегія розвитку туризму», яка визначатиме стратегічні цілі, напрями розвитку туризму, пріоритети державної політики і показники досягнення цілей. Також з’являться місцеві програми та фонди розвитку туризму. Фінансове забезпечення буде здійснюватись коштом цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. З’явиться також Єдиний туристичний реєстр і відповідний портал, завдяки яким кожен зможе перевірити туристичного оператора або турагента на справжність. Як наслідок – менше ошуканих і розчарованих туристів», – розповіла пані Кравчук.
Парламентерка згадала також про перший в історії незалежної України проєкт, що реально вирішує проблему порятунку культурних пам’яток – «Велика реставрація». Упродовж найближчих 3 років планується охопити 150 об’єктів, а затверджений цьогорічний бюджет на цю програму – 3 млрд грн. На ці кошти буде реалізовано 100 нових проєктів і завершено вже розпочаті.
На сьогодні не всі місцеві громади розуміють, що децентралізація в Україні дала і повноваження, і можливості розвивати туристичний ресурс. Один з фокусів у роботі ДАРТ – робота з регіонами та громадами. Для належної побудови комунікації на усіх рівнях та правильному розподілі відповідальності, у цьогорічних планах – створення Національної туристичної організації (НТО), а також локальних організацій менеджменту дестинацій (ОМД).
Анна Романова, Виконавча директорка Асоціації індустрії гостинності, розповіла, що практика створення НТО та ОМД є популярною у туристично розвинутих країнах і така модель є цілком дієздатною для України.
«Це інструменти, створені на засадах державного партнерства, які мають на меті стати містками між державою та місцевими громадами і розвивати туризм у одному руслі. Мова про маркетинг, навчання належному сервісу, цифрові інструменти та донесення стратегічних цілей на місця. Зараз, під час ковіду, закладається системність роботи туристичної галузі. І ми готові допомагати, зокрема, на рівні навчання громад. Стратегія спрацює, якщо в усіх буде правильне розуміння сервісу, рекламування закладу, правил гостинності. Сьогодні ми пильно спостерігаємо за розвитком подій довкола туризму у світі. Карантинні обмеження призвели до закриття близько третини маленьких туристичних організацій. В Україні офіційно закрилось 10% підприємств, задіяних у галузі. З одного боку, такий малий відсоток пояснюється тіньовою роботою багатьох бізнесів, а з другого – держава своєчасно почала розвивати туризм. Завдяки належній диверсифікації ринків, зокрема, залученню туристів з Арабської затоки, багато локальних підприємців змогли не лише працювати, але й мати прибуток», – зазначила Анна Романенко.
Одним з яскравих прикладів синергії органів державної влади з активістами і громадськістю є створення проєктів системної комунікації з іноземними туристами. Так, 2020 року, коли до України прийшла пандемія спричинена Covid-19, з’явився інформаційний портал оперативного інформування щодо приїзду та перебування в Україні. Сьогодні проєкт розвинувся до створення мережі туристичних інформаційних центрів. Про це розповів Голова Громадської спілки Visit Ukraine.Today Антон Тараненко.
«Ми давно виношували цю спільну ідею. Першим викликом стало розміщення таких пунктів на головних «воротах» країни. Так, у місті Києві першими з’явилися турінфоцентри на залізничному вокзалі та в аеропорту Бориспіль. Досить активний розвиток відбувся у Запоріжжі – інфоточки розміщені у центральній частині міста, аеропорту і залізничному вокзалі. Третім містом став Херсон і його залізничний вокзал, а четвертим – Одеса. На черзі – Івано-Франківщина. Підкреслю, що вся інформація та поліграфічна продукція, наприклад, мапи, надаються туристам безкоштовно. Представники турінфоцентрів розмовляють щонайменше трьома мовами і надають широкий спектр інформації», – зазначив пан Тараненко.