До 150-річчя відкривається виставка, а ми відкриваємо топові туристичні місця Лесі Українки

25 лютого 2021 року в Києві в Українському Домі відбудеться відкриття ювілейного 150 року з дня народження поетеси та драматургині Лесі Українки. Захід організовано за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України та Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти.

Зазначимо, Мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” включатиме: експозицію, перформанс, змістовні дискусії, цікаві факти з життя.

Захід відбудеться з дотриманням усіх норм карантинних обмежень. Запрошуємо відвідати експозицію з 26 лютого по 8 березня. Вхід безкоштовний.

Пропонуємо добірку туристичних місць, які варто відвідати, щоб зануритися в життя поетеси.

Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Зараз на місці садиби розташований єдиний та неповторний у світі Музей родини Косачів. Цьогоріч працівники музею оголосили флешмоб #GlobalLesyaUkrainka2021, щоб вшанувати Велику Українку, показавши пам’ятні місця її перебування у різних куточках світу.

Для участі потрібно: зробити фото, селфі або записати відео (читання твору письменниці українською чи іноземною) на фоні пам’ятника, барельєфу, муралу, меморіальної дошки Лесі Українки, на площі, вулиці, біля установ і підприємств, названих на її честь, що знаходяться у вашій місцевості. Опублікувати його на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, обов’язково вказавши хештег, країну і місто, де було його зроблено.

Маленька Леся з родиною  проживала у с. Колодяжне, сучасникам залишилася спадщина у вигляді літературно-меморіального музею. Відвідувачам представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері - Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету й сільської хати.

18 та 21 лютого у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбудеться показ  драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”.

Цікавим буде проєкт “Луцьк Косачівський” - мандрівка до локацій Луцька, пов'язаних із сім'єю Косачів. Старт 23 лютого у Музеї Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

У день народження поетеси, 25 лютого, біля пам'ятника Лесі Українки на Театральному майдані та в драмтеатрі відбудеться мистецьке театралізоване дійство “Під Лесиним небом”.

Під час візиту у Нечимне до дядька Лева Скулинського, Леся Українка почула від нього дуже багато легенд і народних переказів. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що в Скулинському лісі живуть привиди та вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики та мавки з “Лісової пісні” не такі вже й вигадані.

Від 1980 р. там організовано державний заказник площею 40 га, що складається з озера карстового походження, цінних насаджень дуба черешчатого (деякі дерева мають вік понад 300 років), лучно-болотних та чагарникових угідь. Вони створюють мальовничий ландшафт, де зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги. На території збудовано музей “Лісова пісня”, у якому туристи черпають творчу наснагу від ілюстрацій всесвітньо відомої драми-феєрії. Нині з Ковеля до Нечимного прокладено туристичний маршрут.

У 19 років Леся Українка з матір’ю припливли з Євпаторії до Севастополя, відвідали Ханський палац у Бахчисараї, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури, згодом переїхали до Ялти.

До 120-річчя з Дня народження Лесі в будинку дачі Ліщинського в Ялті, де проживала поетеса, відкрито першу експозицію. Згодом будівля здобула статус музею. На відвідувачів чекали три зали, різні за стилем: світська вітальня, типова для курортної Ялти ХІХ століття; українська світлиця; «антична» зала, де відтворено дух давньої Тавриди, що так живо відчувала Леся Українка і вплітала у свої тексти, над якими працювала в Криму.

У 1899 р. Леся Українка відвідала театр Соловцова, дивилася трагедію Олексія Толстого “Цар Федір Іоанович”. У цьому будинку подивитися театральну виставу можна й у наш час, адже там працює Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка. До 150 річчя Лесі Українки на основі її творів у театрі буде представлено виставу: “Verba” за мотивами драми-феєрії, “Кассандра” на основі історії героїні античної міфології, “На полі крові” за драматичною поемою з біблійними мотивами.

Неподалік від театру розташований Національний художній музей України, де свого часу бувала Леся Українка, а відомий художник І. І. Труш намалював її портрет, який зберігається до сьогодні.

Також у Києві є Музей Лесі Українки, розташований у будинку, де мешкала письменниця. Для відвідувачів експозиція представлена на двох поверхах: на верхньому знаходяться світлини та матеріали про життя і творчість Лесі Українки, членів родини та близьких людей, рукописи, перші видання творів, особисті речі. А на першому поверсі в 5-и кімнатах відтворено інтер’єр квартири родини Косачів: їдальні, вітальні, кімната брата Миколи Косача, кімната самої Лесі Українки та кімната її матері Олени Пчілки. У цих покоях виставлено зразки вишивок, які збирала Олена Косач, срібний посуд чоловіка Лесі, привезену з подорожі сувенірну вазочку.

Леся Українка померла в Сурамі (селищі в Грузії) в 1913 році. У житловому будинку, де кілька останніх років мешкала з чоловіком Климентом Квіткою. Наразі там розташований музей присвячений українській письменниці та бібліотека. Поруч із музеєм встановлене погруддя Лесі Українки.

Похована на Байковому цвинтарі в Києві, спільна огорожа охоплює надгробки Михайла Косача, Петра та Ольги Косачів.